Чому не можна ігнорувати уточнюючі запити ДПС при реєстрації ПН
У постанові від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24 Верховний Суд звернув увагу: рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної не є формальним кроком. Воно може бути прямим наслідком того, що платник податку не виконав свої процесуальні обов’язки. Навіть за умови подання первинних документів, нехтування уточнюючими запитами ДПС здатне призвести до негативного результату — відмови в реєстрації ПН.
У цій справі Верховний Суд сформулював чітку правову позицію щодо питання: чи має право податкова служба відмовити у реєстрації накладної, якщо платник надав договори та акти, але не відреагував на додатковий запит податкового інспектора.
Ситуація, яку розглядав суд, є доволі типовою для бізнесу:
підприємець реалізує товар, укладає договір, отримує передоплату та подає податкову накладну на реєстрацію. Однак ДПС зупиняє реєстрацію, мотивуючи це відповідністю операції критеріям ризиковості — зокрема, перевищенням обсягів постачання над залишками. Платник подає весь стандартний пакет підтвердних документів, але у відповідь отримує повідомлення з проханням уточнити роль посередника в господарській операції.
Підприємець не надає додаткових пояснень, аргументуючи свою позицію тим, що подання таких пояснень і копій документів є його правом, а не обов’язком. На його думку, відсутність реакції на уточнюючий запит не повинна автоматично призводити до відмови в реєстрації ПН, якщо первинні документи вже підтверджують реальність операції.
Разом із тим, податкове законодавство передбачає інший підхід. Платник податку дійсно має право подати додаткові пояснення та документи для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Саме після аналізу таких матеріалів комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів ухвалює рішення — зареєструвати накладну або відмовити в її реєстрації (відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.1999 № 520).
Якщо ж платник не подає запитувані пояснення або робить це частково, комісія має законні підстави ухвалити рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та повідомити про це підприємця.
Таким чином, законодавець вибудував чітку й послідовну процедуру реєстрації ПН. Вона поєднує обов’язок платника належно підтверджувати господарські операції документально та повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням податкових вимог.
Верховний Суд підкреслив: якщо компанія отримує запит на надання додаткових пояснень і залишає його без відповіді або реагує неповно, негативні наслідки у вигляді відмови в реєстрації ПН є відповідальністю самого платника. У такій ситуації дії податкового органу не можна вважати формальними — це логічний результат невиконання процесуального обов’язку.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, найбільш ефективна стратегія для платника — своєчасно та повно відповідати на уточнюючі запити податкової. Якщо компанія не скористалася своїм правом подати додаткові пояснення, фіскальний орган має всі законні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.
Працюємо для вас, працюємо завдяки вам! З Україною в серці!
Ваш Техноцентр Маяк
Не забудьте підписатись на наші соціальні мережі, щоб не пропустити чогось важливого!
